Курсове проектування

Курсові роботи та курсові проекти виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час вивчення відповідних дисциплін, та їх залучення до комплексного вирішення конкретних фахових завдань.

СКЛАДИ КОМІСІЙ У 2020/2021 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Голова комісіїЧлени комісії
з дисципліни «СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ»
Комісія № 1
ВОЛК
Максим Олександрович,
професор
ЯРОШЕВИЧ
Роман
Олександрович,
асистент
ДУХ
Яна
Вікторівна,
асистентка
Комісія № 2
ФІЛІМОНЧУК
Тетяна
Володимирівна,
доцентка
ЯРОШЕВИЧ
Роман
Олександрович,
асистент
ДУХ
Яна
Вікторівна,
асистентка
з дисципліни «СИСТЕМНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»
Комісія № 1
ФОМІЧОВ
Олександр
Олександрович,
ст. викладач
ЛУКАШОВ
Сергій
Андрійович,
асистент
ПИВОВАРОВА
Дар'я
Ігорівна,
асистентка
Комісія № 2
ІЛЬЇНА
Ірина
Віталіївна,
доцентка
ІВАЩЕНКО
Георгій
Станіславович,
доцент
ГУСЯТІН
Максим
Володимирович,
асистент
з дисципліни «КОМП’ЮТЕРНІ СИСТЕМИ»
Комісія № 1
ЄРЬОМІНА
Наталія
Сергіївна,
ст. викладачка
ЛЕБЕДЄВ
Олег
Григорович,
доцент
БЕЗСОНОВ
Олександр
Олександрович,
професор
Комісія № 2
ЗАВИЗІСТУП
Юрій
Юрійович,
професор
ПАРТИКА
Станіслав
Олександрович,
ст. викладач
НОСИК
Андрій
Михайлович,
ст. викладач
з дисципліни «МУЛЬТИСЕРВІСНІ КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ»
КОВАЛЕНКО
Андрій
Анатолійович,
зав. кафедри
КУЧУК
Георгій
Анатолійович,
професор
ЛЕБЕДЄВ
Олег
Григорович,
доцент

Організація виконання курсових робіт (проектів) визначається Законом України «Про вищу освіту», Положенням про організацію освітнього процесу в Харківському національному університеті радіоелектроніки.
Тематика курсових робіт (проектів) визначається завданням відповідної навчальної дисципліни і пов’язана з практичними потребами спеціальності «Комп’ютерна інженерія». Перелік тем затверджується на засіданні кафедри до початку відповідного семестру.

👉 Схема виконання курсової роботи (проекту)
Виконання курсової роботи (проекту) має здійснюватись за наступною схемою:
– визначення теми та призначення керівника курсової роботи (проекту);
– складання бібліографії, ознайомлення з іформаційними джерелами за обраною темою;
– розробка плану роботи;
– написання вступу, де слід описати актуальність обраної теми в практичному та теоретичному планах, визначити об’єкт, предмет, мету та завдання курсової роботи (проекту);
– робота над теоретичним розділом плану:
а) збирання інформації за теоретичним розділом плану;
б) написання цього розділу з обов’язковим формулюванням висновку, в якому повинні бути зазначені методологічні та теоретичні основи майбутнього дослідження та(або) розробки;
– вибір методів дослідження та(або) інструментарію розробки;
– написання розділів роботи (проекту);
– формулювання загальних висновків;
– оформлення матеріалів курсової роботи (проекту);
– захист роботи (проекту).
Термін виконання етапів роботи планується керівником, затверджується на аркуші завдання і є обов’язковим до виконання.
Оформлення курсової роботи (проекту) має відповідати вимогам ДСТУ.

👉 Зміст курсової роботи (проекту)
Курсова робота (проект) складається з текстової частини (пояснювальної записки), графічної частини та може мати додатки на комп’ютерному носії інформації.
Пояснювальна записка курсової роботи (проекту) складається зі вступної, основної частин та додатків. Змістовна частина пояснювальної записки визначається завданням на проектування і залежить від характеру курсової роботи (проекту), що розроблюється.
Графічна частина курсової роботи (проекту) має ілюструвати та доповнювати розділи текстової частини курсової роботи (проекту). Графічні матеріали оформлюються згідно з діючою нормативною документацією та можуть бути виконані у вигляді демонстраційних плакатів, креслеників, схем різних видів і типів на папері чи в електронній формі і подаватися в такому разі за допомогою світлопроекційних та комп’ютерних засобів (у вигляді комп’ютерної презентації). Конкретний перелік обов’язкових графічних матеріалів визначається керівником і вказується в завданні на курсову роботу (проект).
На комп’ютерному інформаційному носії можуть подаватися розроблені програмні додатки, їхні демонстраційні версії, первинний програмний код, набори вхідних даних, результати обчислень і т.ін.

👉 Особливості захисту роботи (проекту)
Захист курсової роботи (проекту) проводиться перед комісією у складі трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи (проекту). Порядок захисту є таким:
– студент викладає протягом 5-10 хвилин зміст своєї роботи;
– студент відповідає на питання, запропоновані співробітниками кафедри;
– комісія заслуховує відгук керівника;
– студент відповідає на поставлені зауваження.
Результати захисту оцінюються за національною, стобальною шкалою та шкалою оцінювання ЄКТС. Рейтингова оцінка має дві складові: перша характеризує якість пояснювальної записки та графічного матеріалу, а друга – якість захисту (ступінь володіння матеріалом, аргументованість рішень, вміння захищати свою думку тощо).
Курсові роботи (проекти) зберігаються на кафедрі протягом трьох років, після чого списуються у встановленому порядку.

👉 Типи курсових робіт (проектів)
На нашій кафедрі можна виділити такі типи курсових робіт (проектів):
– апаратні засоби комп’ютерних систем та мереж;
– адміністрування, проектування та оптимізація комп’ютерних мереж;
– інтелектуальні системи на основі нейро- та фаззі-технології;
– системне програмне забезпечення;
– нативне та крос-платформене програмне забезпечення;
– Web-технології;
– теорія складності алгоритмів;
– основні структури даних та алгоритми їх обробки;
– табличні структури даних, графи, дерева та алгоритми їх обробки;
– теорія баз даних;
– розробка СКБД та інформаційних систем;
– теоретичні основи та прикладні аспекти функціонування операційних систем (ОС);
– архітектура та програмування веб-застосувань;
– підтримка та просування веб-проектів;
– аналіз та моделювання програмних систем;
– розподілені системи та паралельні обчислення;
– проектування програмних систем;
– нейронні обчислювальні системи.

👉 Структура курсової роботи (проекту)
Структура пояснювальної записки курсової роботи (проекту) з рекомендованим обсягом її окремих частин (при комп’ютерному наборі) є такою:
– титульний аркуш;
– завдання на курсовий проект (роботу);
– реферат;
– зміст;
– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;
– вступ (1–2 сторінки);
– розділи основної частини (25–40 сторінок);
– висновки (1–2 сторінки);
– перелік посилань (1–2 сторінки);
– додатки (за узгодженням з керівником, не більше 20 сторінок).
Загальний обсяг пояснювальної записки має бути 35–50 сторінок з розрахунку 29–30 рядків на сторінку (не враховуючи верхнє та нижнє поля).