Наукометричні показники

Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Це також пошукова система, яка формує статистику, що відображає стан і динаміку показників значущості, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій. На кафедрі з 2020 року активно впроваджуються автоматизовані системи збору та відображення наукометричних показників співробітників в таких базах як:

  • Web of Science. Це – пошукова платформа компанії Thomson Reuters, яка об’єднує реферативні бази даних публікацій у наукових журналах і патентів, у тому числі бази, що враховують взаємне цитування публікацій.
  • Scopus. Це – найбільша в світі реферативна і аналітична база наукових публікацій і цитувань видавничої компанії Elsevier.
  • Google Scholar. Це – вільно доступна пошукова система, яка індексує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дозволяє без зусиль здійснювати великий пошук наукової літератури, а також знайти дослідження, які найбільш точно відповідають пошуковому запиту, серед величезної кількості наукових праць. Google Scholar містить відомості не лише про он-лайнові електронні варіанти, але і про друковані статті.

Також на окремих сторінках зібрані ідентифікатори в таких системах як:

  • Open Researcher and Contributor ID (ORCID). Це – відкритий, некомерційний проект для створення та підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів дослідників, прозорого способу представлення науково-дослідної діяльності та вільного доступу до цих ідентифікаторів.
  • Електронний архів Харківського національного університету радіоелектроніки Open Electronic Archive, який містить публікації наукових праць викладачів і співробітників університету. Серед них статті з наукових журналів, монографії, матеріали конференцій, наукові публікації студентів.
  • Портал “Довіра”. Проект реалізує стратегію забезпечення якості вищої освіти та підходів до прозорої та неупередженої оцінки якості освіти, в основу яких покладено європейські практики, що базуються на «трикутнику» освіта – дослідження – інновації згідно з Лісабонською стратегією.